October 21st, 2014

bird

(no subject)

С такой стороны ещё не смотрел на эту проблему.

Коли я навчався програмуванню, а це було досить давно, то я бачив декілька перетин на цьому шляху. Одна з перетин була у тому, що люди не розуміли концепцію машини Тьюрінга. Мова програмування для них була нібито ще одна природна мова. Нові програми будуються по аналогії. Є програма для знаходження мінімального елементу в масиві. Треба найти максимальний. Змінюємо символ > на <. Якщо програма не працює, то можна перефразувати. Все рівно як пробуєш вимовити шведське слово. Тебе не зрозуміли, ти трохи міняєш вимову та сподіваєшся на краще. Інколи цей підхід працює. Особливо, дивлячись на код індусів.

Але такі люди не змозі взяти gdb або інший зневадник, дописати у програму логи, або якимось іншим шляхом знайти причину, чому програма не працює. Це нерозв’язувана проблема.

(источник)

По наблюдению за собой, существенная часть кода пишется именно так - особенно при копипастинге. Но в правильном подходе уже после этого этапа действительно включается голова и начинается шлифровка полученного; а вот если не шлифовать - как раз и получается очередной Кумар.